22 березня - Сорок святих

 

Двадцять другого березня - день Великомучеників Севастійських, день Сорока мучеників, Сорок Святих, або день Усіх Святих, у народі "Сороки".

  

Вшановувані воїни були найкращою дружиною у війську давньоримського імператора Лікінія. Сам Лікій був жорстоким гонителем християнства. За відмову зректись християнської віри 40 воїнів римського ХІІ легіону загинули у 320 році у коло міста Севастія (нині турецьке місто Сівас). В холодну і вітряну ніч їх завели в Севастійське озеро. За ніч воно вкрилося льодом. Аби підсилити муки, на березі затопили лазню. Один з воїнів не витримав страждань і вийшов з озера, але на порозі лазні упав замертво. Один з наглядачів, уражений мужністю воїнів, зі словами "І я — християнин!" зайшов у озеро. Їх знову стало сорок.

Добрі господині цього дня печуть сорок булок із медом у формі пташок. В різних регіонах України його іменували по-різному, але здебільшого це були назви птахів — «сороки», «жайворонки», «буслики», «птички», «пташки». Вірили, що саме на Сорок святих з вирію повертаються пернаті — сорок різних порід. Тому калачики чи бублики, пампушки чи кренделі виробляли у формі пташечок із дзьобиками та крильцями, гребінчиками та хвостиками.

 Роздавали булочки-птахи дітям, щоб у господарстві свійська птиця здорова була. Малюки з "пташками" бігали по селу, тримаючи в руках нанизані на палички «жайворонки» й «сороки», танцювали й закликали весну, птахів з вирію.

Благослови, мати,
Весну закликати,
Весну закликати,
Зиму проводжати.

Вважали, що цього дня сорока бере сорок різочок чи галузок і мостить собі з них гніздо.  На

Школярі приносили вчителеві сорок бубликів за добру науку.

У давніші часи робили солом'яну ляльку в образі зими, виносили за село і спалювали як ознаку того, що зиму остаточно вигнано, а весну закликано в гості. Такі дійства, залежно від кліматичних умов краю, влаштовували на ЯвдохиТеплого Олекси чи Благовіщення.

Але найбільш символічним був обряд «Топтати ряст». Вважалося, хто напровесні його потопче – убереже життя й здоров’я протягом року. Тому навіть літні й кволі виходили в поле і, притопчуючи зелені сходи, казали: «Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, потоптати і того году діждати».

Хоч цей день і вважався провісником весни, але селяни вірили, що попереду можуть ще бути сорок приморозків і Сорок Святих ще можуть сорок лопат снігу кинути. У цей день рахували лисих чоловіків у селі: скільки нарахують, стільки днів ще буде мороз.

22 березня на службі в храмах жінки моляться за повернення додому чоловіків із далеких доріг.

Народні прикмети:

  • Якщо в цей день тепло, стільки ж днів утримається гожа погода, якщо навпаки – бути морозу 40 днів.
  • Якщо на Сорок святих буде мороз і сніг розтане від сонця – буде врожай на кавуни.
  • Яка погода на Сорок святих, така буде й у Петрівку.
  • «На Сорок святих погода — на гречку буде врода» (Полтавщина).

 

В дитячому садку №590 діти з нетерпінням ждуть тепла: учать веснянки, заклички,  гаївки; готують вінки та сорочки до свята; радіють зеленій травичці (до речі, у нас уже сьогодні зацвіли тюльпани); гріються на сонечку разом з горобчиками (а ми їх годували цілу зиму); малюють весну.

  

     А сьогодні дітвора випікала  із тіста жайворонків. Із задоволенням місили тісто, крутили джгутики, ліпили пташок, гралися з мукою. Як виявилось, це не дуже легка справа: спечені пташки були схожі  і на горобців, і на ворон, і на папужок. Але то були справжні весняні ароматні і смачні кренделики! Діти порадували випічкою і своїх батьків.

 

Головне меню